Визначення митного режиму – важливий етап міжнародної торгівлі, на якому “спотикаються” багато підприємців та компаній. Здавалося б, обрати режим є легкою задачею, однак вона містить вдосталь непростих нюансів.
Митні режими: поняття та базове визначення
Митний режим – це комплекс взаємопов’язаних правил, що допомагають товару здійснити “мету відправлення”. Це може бути ввезення або вивезення, тимчасове або постійне переміщення і ще багато інших варіантів.
Положення щодо МР визначені в Митному кодексі України. Від нього залежить правильність виконання норм та умов оподаткування.
Митні режими (поняття) застосовуються через митне оформлення, тобто подачу декларації (МД). У ній вказується детальна інформація щодо товару, його маршруту та відправника/отримувача.
Насправді кількість митних режимів є досить великою, повний перелік їх різновидів буде нижче. Однак з основних можна виділити такі:
- імпорт;
- експорт;
- транзит;
- тимчасове ввезення.
Завдяки цим режимам держава контролює стан та переміщення товарів, регулюючи зовнішньоекономічну діяльність. А підприємцю завдяки МР набагато легше визначити, які податки він повинен сплатити (мито, ПДВ, акциз).
Митні режими за Митним кодексом України: які бувають та скільки їх
Митні режими та особливості їх застосування визначені в статті 70 Митного кодексу України.
Види митних режимів:
- імпорт (випуск для вільного обігу);
- реімпорт (повторне ввезення);
- експорт (остаточне вивезення);
- реекспорт (повторне вивезення);
- транзит (переміщення без використання товарів);
- тимчасове ввезення (тимчасове ввезення з умовою повернення);
- тимчасове вивезення (тимчасове вивезення);
- митний склад (зберігання під митним контролем);
- вільна митна зона;
- безмитна торгівля;
- переробка на митній території;
- переробка за межами митної території;
- знищення або руйнування (товарів);
- відмова на користь держави.
На підставі митного режиму, митний кодекс визначає чи дозволений обраний режим для цього конкретного товару. А інспектор контролює, чи наявні підстави, документи та умови режиму (строки, гарантії, ліцензії). Адже кожен митний режим – це окремий пакет документів. А деякі режими забороняють подальший перепродаж товару, його перероблення, перепакування, ділення, зміну маркування тощо.
Хто обирає митний режим товару і що врахувати перед вибором
Важливе питання для кожного імпортера та експортера – ким здійснюється вибір митного режиму товару?
Вибір режиму у різних випадках здійснює:
- декларант (особа або компанія);
- уповноважена особа;
- митний брокер (надає послуги з декларування та митного оформлення).
Декларант має право не тільки самостійно визначити МР, а й у разі необхідності змінити його.
Інколи при транзиті декларантом також може бути перевізник (експедитор).
Щоб врахувати всі важливі деталі перед вибором митного режиму, можна скористатись коротким чеклістом:
- яка мета переміщення товару (продаж, використання без обмежень тощо);
- чи потрібен випуск у вільний обіг;
- чи потрібно сплачувати податки та в які терміни;
- які строки (важливо для тимчасових режимів);
- чи потрібні для товару сертифікати, декларації відповідності, санітарні/фітосанітарні сертифікати тощо.
Неправильно визначений митний режим приводить до штрафів, затримок вантажу та донарахувань податків.
Митні режими та особливості їх застосування: прості правила на практиці
Позаяк кількість митних режимів є немалою, декларанти часто можуть переплутати правила та особливості.
Короткі практичні поради щодо митних режимів:
- продаж в Україні – імпорт;
- продаж за кордон – експорт;
- проїзд через Україну – транзит;
- ввезення тільки на певний термін – тимчасове ввезення;
- вивезення тільки на певний термін – тимчасове вивезення;
- необхідність відкласти сплату платежів – митний склад;
- сировина та переробка – переробка на митній території;
- повернення товару – реімпорт і реекспорт.
Якщо говорити простими словами, митний режим дає відповідь на три основні питання:
- Навіщо товар переміщують?
- Що з товаром відбуватиметься далі?
- Чи є необхідним сплачувати податки?
Особу, яка відповідальна за дотримання всіх умов і обов’язків, пов’язаних з переміщенням вантажу під митним режимом, називають утримувачем митного режиму.
Імпорт: коли застосовується та що означає для оформлення
Імпорт – це ввезення товару на територію країни для продажу та подальшого використання. Оформлення імпорту необхідне для безперешкодного випуску товару у вільний обіг.
Задля імпорту продукції сплачують податки – мито, ПДВ, акциз для підакцизних товарів (авто, алкоголь, пальне тощо). Зазвичай сплата платежів є відповідальністю імпортера в Україні – тобто покупця/одержувача, який оформляє декларацію та розмитнює товар.
Для імпорту важливо підготувати всі необхідні документи, класифікувати вантаж та визначити його митну вартість.
Експорт: коли застосовується і типові сценарії
Митний режим експорту – це вивезення товару з території країни без планів на подальше повернення. Податки зазвичай сплачує експортер в Україні, який подає декларацію та надсилає товар за кордон. Однак у країні призначення імпортер (покупець/отримувач) сплачує необхідні імпортні податки.
Товари втрачають статус українських з моменту вивезення з території України. Після цього вони беруть участь в комерційній діяльності уже в іншій державі.
Для експорту важливо оформити всі необхідні документи, сертифікації та дозволи, а також підготувати товар до транспортування (пакування, маркування, кріплення).
Транзит: що це і коли його обирають
Митний режим транзиту – це перевезення, при якому товар транспортується через митну територію України лише “по дорозі”. Тобто Україна не є пунктом призначення. Відповідно товар заборонено продавати та випускати в вільний обіг на території транзитної країни.
Для транзиту заповнюється транзитна митна декларація. Вантаж повинен прибути неушкодженим, в незмінному стані та з цілими пломбами.
Головна характеристика транзиту – не потрібно сплачувати ввізне мито, ПДВ та акцизний податок. Також цей режим завжди має обмеження в часі. Якщо перевізник не вклався у терміни – митниця вважатиме це порушенням.
Тимчасове ввезення: для кого підходить і які обмеження важливо знати
Тимчасове ввезення – це доставка товару на територію країни лише на певний строк (зазвичай до 3 років максимум). Вантаж не може бути позначеним як імпортний.
Зазвичай цей режим застосовують для виставок, зйомок, тестування. Тимчасове ввезення завжди має кінцевий термін, який контролює митниця при оформленні.
Оподаткування тут має два варіанти – або повне звільнення від платежів, або часткове. Усе залежить від типу продукції.
Типові помилки при виборі режиму (і як їх уникнути)
Які помилки найчастіше трапляються із митними режимами:
- переплутали тимчасове ввезення з імпортом;
- переплутали правила Інкотермс (Incoterms) із митним режимом;
- реімпорт оформили як просто імпорт, а реекспорт – як експорт;
- використовують митний склад із порушеннями;
- не оформлюють необхідні сертифікати та дозволи на товар;
- неправильне розуміння умов Інкотермс;
- не детальний опис товару в декларації, інвойсі та інших паперах;
- не завершують митне оформлення.
Щоб застрахувати себе від помилок – вигідним та правильним рішенням буде звернутись до брокера. Фахівець підготує усі документи, визначить та закриє митний режим, а найголовніше – збереже нерви та час клієнта.